Все записи автора editor

АМПУ презентує проекти з розвитку портової інфраструктури

Адміністрація морських портів України спільно з Американською торговельною палатою в Україні проведе «День розвитку портової інфраструктури»,  де презентує іноземним та українським інженерно-будівельним компаніям проекти зі створення та реконструкції об’єктів причальної інфраструктури в морських портах.

На зустріч запрошені представники провідних українських проектних організацій, а також світові лідери цієї галузі — China Harbour Engineering Company (Китай), ILK Construction (Туреччина), Daewoo E&C (Південна Корея), Royal Haskoning DHV (Нідерланди), STRABAG SE (Австрія), HOCHTIEF Infrastructure GmbH (Німеччина), AECOM (США) та інші.

Також до участі запрошені представники Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, посольств і дипломатичних представництв, Міністерства інфраструктури України та Міністерства регіонального розвитку України.

В ході зустрічі АМПУ представить ключові проекти з будівництва та реконструкції причальних споруд в морських портах Одеси, Чорноморська, Южного, Маріуполя.

Дата, час та місце проведення заходу, а також контактна інформація за посиланням.

Для заповнення реєстраційної форми спрямуйте за посиланням.


 

Представники AGRECA взяли участь у зустрічі з канадським експертом з організації управління морськими портами

Партнери AGRECA Марина Шарапа та Андрій Підгайний взяли участь у зустрічі з Луї Рейнджером – канадським провідним експертом з організації управління морськими портами.

Зустріч організована Американською торговельною палатою в Україні, під час якої експерт поділився досвідом Канади в галузі управління морськими портами та портовою інфраструктурою, а також щодо концесії портових терміналів. Крім того, учасники зустрічі обговорили стан розвитку управління портами в Україні, реформи та перспективи розвитку портів. 

 

 

Юристи AGRECA взяли участь у засіданні, присвяченому Законопроекту «Про залізничний транспорт»

Представники AGRECA взяли участь у засіданні Комітету з питань транспорту при Верховній Раді України щодо розгляду Законопроекту «Про залізничний транспорт». На засіданні обговорювалися питання подальшої співпраці всіх зацікавлених сторін щодо розробки остаточної версії проекту закону.

Представники AGRECA взяли участь у засіданні робочої групи щодо проблем врегулювання містобудівної діяльності у межах акваторії портів

Юристи AGRECA взяли участь у засіданні робочої групи Американської торгівельної палати України, присвяченої проекту Закону щодо врегулювання містобудівної діяльності у межах акваторії морських портів, у зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів. Окрім цього було розглянуто питання щодо Проекту порядку укладення договорів про компенсацію інвестицій в морські торговельні порти, пропозиції щодо якого надали учасники засідання, в тому числі юристи AGRECA.

Представники AGRECA взяли участь у засіданні, де розглядались питання проекту Закону «Про залізничний транспорт»

Представники AGRECA взяли участь у засіданні Комітету з питань транспорту при Верховній Раді України щодо розгляду Законопроекту «Про залізничний транспорт». В рамках засідання були розглянуті питання щодо перерозподілу функцій органів, що здійснюють контроль у сфері залізничного транспорту та створення нових органів.

Проблеми нормативної неврегульованості ставок корабельного збору для суден під іноземними прапорами, що здійснюють каботажні перевезення

У кожному морському порту із суден справляються такі портові збори як корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний (ст. 22 Закону України «Про морські порти України»). Обов’язковість сплати портових зорів також передбачена ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, згідно якої під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов’язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються…..портових зборів.

При цьому, портові збори відносяться до державних регульованих цін, порядок встановлення яких регламентований діючим законодавством, зокрема Господарським кодексом України (ч.1 ст. 191), Законом України «Про ціни та ціноутворення» (ст. 13) та Законом України «Про морські порти України» (ст. 22).

В силу вказаних норм, державні регульовані ціни мають бути визначені уповноваженим на те органом у встановленому порядку та у певному вигляді — фіксованої чи граничної ціни, тощо. При цьому, державні регульовані ціни не можуть бути визначені не уповноваженими на те органами.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про морські порти України» розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. При цьому, тимчасово, до створення вказаної  комісії, її функції та повноваження, в тому числі в частині встановлення розміру ставок портових зборів для кожного морського порту покладено на Міністерство інфраструктури України (п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про морські порти України»). Міністерство інфраструктури України також визначає порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору (ч. 2 ст. 22 Закону України про морські порти України»).

Відповідно розмір ставок портових зборів, в тому числі корабельного, а також порядок його справляння визначений наказом Міністерства інфраструктури України «Про портові збори» від 27.05.2013 №316 (далі – Наказ № 316). Таким чином, будь-які інші ставки, крім тих, що визначені вказаним наказом, не можуть бути застосовані та нараховані для суден.

Так, ставки корабельного збору та порядок його справляння, визначені розділом II та Додатком 2 до Наказу №с316. Згідно вказаних норм законодавства ставка корабельного збору, як і ставки інших видів портових зборів, залежить від того, знаходиться судно в «каботажному плаванні» чи «закордонному плаванні».

Судно закордонного плавання – це українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі (п. 54 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Судно каботажного плавання — судно, яке здійснює каботажні перевезення між портами України без заходу в порти інших держав (наказ Міністерства аграрної політики від 21.01.2006 року № 14).

Відповідно розрізняються і види перевезень: каботажні перевезення (перевезення між портами України, ст. 131 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 97 Митного кодексу України) та міжнародні перевезення (перевезення між портами України та іноземними портами, ст. 132 Кодексу торговельного мореплавства України).

При цьому, і каботажні, і міжнародні перевезення можуть здійснюватися як суднами, що плавають під державним прапором України, так і суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу Міністерства інфраструктури України (ст. 131 Кодексу торговельного мореплавства України).

Щодо ставки корабельного збору, то згідно п.2.4 Наказу № 316 передбачено, що:

  • «ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають», а
  • «ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України».

Таким чином, аналіз вказаної норми та Наказу № 316 в цілому свідчить про те, що для суден, які виконують рейси у каботажному плаванні під іноземним прапором, ставки корабельного збору не встановлені. При цьому, ні Наказ № 316, ні положення Кодексу торговельного мореплавства України, Митного кодексу України не передбачають можливість прирівняти судна у каботажному плаванні під іноземним прапором, до суден закордонного плавання.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати, що «судна, що здійснюють каботажне плавання під іноземним прапором», повинні сплачувати корабельний збір так само як «судна, що здійснюють закордонне плавання».

В той же час державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – АМПУ), аналізуючи положення законодавства та Наказу № 316, робить неправильні висновки щодо ставок корабельного збору, застосовуючи при цьому не норми законодавства, а тлумачення норми на свій розсуд, в результаті чого для суден у каботажному плаванні під іноземним прапором застосовує ставки як для суден у міжнародному плаванні.

Так, необґрунтованість та неправомірність вимог АМПУ підтверджується  судовою практикою.

В листопаді 2015 року АМПУ в особі Іллічівської, Южненської філії та Бердянської філії ініціювало 10 судових процесів про справляння з морського агента та судновласників донарахованого корабельного збору за суднозаходи таких самих суден в період жовтень 2014 — жовтень 2015 років.

На сьогоднішній день 8 справ вже розглянуто Господарським судом Одеської області, в задоволенні позовних вимог державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відмовлено (справи  № 916/4480/15, № 916/4405/15, № 916/4406/15, № 916/4407/15, № 916/4408/15, № 916/4410/15, № 916/4495/15, № 916/4853/15). При цьому 6 рішень по вказаних справах переглядались в апеляційному порядку, 5 з яких також переглянуті в касаційному, в результаті чого залишені без змін. Слід звернути увагу, що Вищий господарський суд України при розгляді вказаних справ (№ 916/4407/15, № 916/4406/15, № 916/4408/15, № 916/4410/15, № 916/4495/15) рішення попередніх інстанцій залишив в силі, погодившись з висновками судів про «неможливість застосування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, оскільки обов’язковою умовою для застосування цієї ставки збору є факт заходу у закордонний порт».

 Міністерство інфраструктури України також підтвердило факт неврегульованості розміру ставки корабельного збору для суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором (лист №1374/11/10-16 від 11.02.2016 на адресу Європейської бізнес Асоціації), при цьому розробило і опублікувало на сайті проект змін до Наказу №316, проте до цих пір питання не врегульоване.

Так, 09.09.2016 року на офіційній сторінці Міністерства інфраструктури України опубліковано проект наказу міністерства «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства інфраструктури», відповідно до якого пропонується викласти в новій редакції  п. 2.4 Наказу №316 та передбачити, що «ставки корабельного збору для суден у закордонному та каботажному плаванні застосовуються залежно від того, здійснюють судна закордонне або каботажне плавання».

Разом з тим, вважаємо, що для врегулювання питання та уникнення різного тлумачення норм доцільніше скасувати абз. 1, 2 п. 24 Наказу №316, в результаті чого при розрахунку корабельного збору для суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, будуть застосовуватися ставки, визначені Додатком №2 (ставки корабельного збору), які залежать від того, в якому плаванні судно — в каботажному або в закордонному.

Враховуючи вищевикладене, проблема залишається відкритою, судові спори тривають, АМПУ продовжує витрачати значний бюджет на сплату судового збору для оскарження рішень судів, не погоджуючись з їх позицією, а Міністерство інфраструктури України при цьому жодних змін в законодавство не вносить.

Це в свою чергу негативно впливає на імідж України на ринку морських перевезень, а також наражає на небезпеку в першу чергу посадових осіб АМПУ, оскільки, враховуючи неврегульованість питання, при нарахуванні корабельного збору для суден у каботажному плаванні під іноземним прапором вони в будь-якому випадку діють з перевищенням наданих  їм повноважень.


Олена Юрець, юрист

Юристи AGRECA довели незаконність справляння корабельного збору

В листопаді 2015 року державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської, Южненської та Бердянської філії ініціювало 10 судових процесів про справляння з морського агента та судновласників донарахованого корабельного збору за суднозаходи суден під іноземними прапорами, що здійснювали каботажні перевезення в період жовтень 2014 — жовтень 2015 років. При донарахуванні для вказаних суден застосовувалась ставка як для суден в закордонному плаванні, в результаті чого сума донарахувань становить понад 1 млн. 350 тис. дол. США.

У вказаних судових справах інтереси судновласників та агента представляє юрист AGRECA Олена Юрець. В результаті численних судових засідань, дебатів та обговорень юристам AGRECA вдалось довести неправомірність донарахування вказаних сум, а також законодавчу неврегульованість даного питання.

На сьогоднішній день 8 справ вже розглянуто Господарським судом Одеської області, в задоволенні позовних вимог державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відмовлено (справи № 916/4480/15, 916/4405/15, 916/4406/15, 916/4407/15, 916/4408/15, 916/4410/15, 916/4495/15, 916/4853/15). При цьому 6 рішень по вказаних справах переглядались в апеляційному порядку, 5 з яких також переглянуті в касаційному, в результаті чого залишені без змін.

Так, сьогодні, 14.12.2016 року, Вищим господарським судом України при розгляді справи № 916/4407/15, як і при розгляді інших справ (№ 916/4406/15, 916/4408/15, 916/4410/15, 916/4495/15) було відмовлено в задоволенні касаційної скарги державного підприємства «Адміністрація морських портів України», рішення попередніх інстанцій залишено в силі, при цьому зроблено висновок про «неможливість застосування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, оскільки обов’язковою умовою для застосування цієї ставки є факт заходу у закордонний порт».

З детальним аналізом проблематики та аргументацією можна ознайомитись за даним посиланням.

Представники AGRECA взяли участь у засіданні робочої групи щодо проблем врегулювання містобудівної діяльності у межах акваторії портів

Представники AGRECA взяли участь у засіданні робочої групи Американської торгівельної палати України, присвяченому проекту Закону щодо врегулювання містобудівної діяльності у межах акваторії морських портів, у зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів (проект Закону від 18.11.2016 року № 5431).

У ході засідання представники фірми надали свої пропозиції стосовно порядку компенсації інвестицій в морські торговельні порти.