Пропозиції щодо спрощення правил будівництва гідротехнічних споруд на землях водного фонду

Суть проблеми

На сьогоднішній день, у зв’язку з прийняттям у 2011 році Закону України «Про регулювання містобудівної документації», а також ряду нормативно-правових документів у сфері дозвільної системи, будівництво гідротехнічних споруд, зокрема причалів, інших видів причальних споруд, молів, дамб, хвилеломів, інших берегозахисних споруд на землях водного фонду, що зайняті внутрішніми морськими водами, територіальним морем, в тому числі акваторією морських портів, у законному порядку фактично стало неможливим.

Так, згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших нормативно-правових актів, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. При цьому, отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку у випадку забудови земель водного фонду, що зайняті внутрішніми морськими водами, територіальним морем, в тому числі акваторією морських портів, є неможливим у зв’язку з неможливістю здійснити формування земельних ділянок на вказаних землях. Перш за все це пов’язано з:

  • технічною неможливістю винести в натурі межі земельної ділянки під водою;
  • відсутністю компетенції відповідних місцевих органів державної влади та самоврядування розпоряджатися землями дна моря, які не входять в межі відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що обмежуються урізом води.

Вказана законодавча неузгодженість в свою чергу є одним із стримуючих факторів повноцінного розвитку морських портів України, збільшення їх виробничих потужностей. Крім того, це також стримуючий фактор для реалізації інвестиційних проектів та  залучення приватного капіталу у розвиток морських портів України.

Спосіб вирішення проблеми

З метою вирішення вказаної проблеми пропонується внести зміни в Земельний кодекс України, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом розроблення та прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання містобудівної діяльності)» (далі – Законопроект).

Запропоновані зміни передбачають можливість здійснювати проектування, будівництво, в тому числі реконструкцію та модернізацію, причалів, інших видів причальних споруд, молів, дамб, хвилеломів, інших берегозахисних споруд за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Крім того, передбачається внесення змін в законодавство в частині здійснення державної реєстрації права власності вказаних споруд.

Разом з тим, ряд питань стосовно будівництва споруд врегульовано на рівні постанов Кабінету Міністрів України (наприклад, Постанова КМУ від 13.04.2011  № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», Постанова КМУ від 13.04.2011 №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», Постанова КМУ від 17.10.2013  № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»), а також відповідних нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (наприклад, Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», Методичні рекомендації щодо державної реєстрації речових прав, схвалені колегією Державної реєстраційної служби України 11.12.2012 (протокол № 3), тощо).

Вказані підзаконні нормативно-правові акти також повинні бути приведені у відповідність до нових норм та  забезпечити можливість будівництва, в тому числі прийняття в експлуатацію, причалів, інших видів причальних споруд, молів, дамб, хвилеломів, інших берегозахисних споруд, а також здійснення державної реєстрації права власності на вказані об’єкти без документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

Однак, оскільки внести зміни у вказані підзаконні нормативно-правові акти можливо лише після прийняття запропонованого Законопроекту, в даному випадку особлива увага приділяється перехідним положенням Законопроекту, в яких Кабінету Міністрів України, міністерствам, а також іншим центральним органам виконавчої влади доручається привести свої акти у відповідність до Законопроекту у встановлені строки.

Внесення змін у перераховані підзаконні нормативно-правові акти є наступним етапом, що в свою чергу дозволить системно змінити законодавство, а також реалізувати запропонований механізм.

Крім того, однією із проблем, що виникає при будівництві причалів, інших видів причальних споруд, молів, дамб, хвилеломів, інших берегозахисних споруд на землях водного фонду, що зайняті внутрішніми морськими водами, територіальним морем, в тому числі акваторією морських портів є неможливість отримання містобудівних умов та обмежень. Відповідно, доцільним є обговорення питання щодо доповнення Переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, вказаними об’єктами (Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109). Разом з тим, можливість доповнення вказаного переліку є дискусійним та потребує додаткового обговорення з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. При цьому, очевидно, що ініціювати вказане питання доцільно Міністерству інфраструктури України як головному органу у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах морського і річкового транспорту.

Розроблений нашиими юристами проект закону.


Олена Юрець, юрист