Все записи автора admin

Порядок взяття проб води в акваторіях морських портів та з суден прийнято!

Кабінет Міністрів України прийняв Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, який повинен визначити місця та порядок взяття проб вод в акваторії порту (фонові показники та в місці забруднення), на судні, а також вимоги до обладнання, що використовується під час їх взяття, методики, що застосовуються при проведенні аналізу тощо.

Таким чином на разі неврегульованим залишається лише питання обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден. Затвердження вказаного акту відноситься до повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України.

Нагадаємо, що Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затверджене наказом Мінприроди №116 від 26.10.1995 року, скасовано на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №166 від 10.03.2017 року як таке, що втратило актуальність та встановлює регуляторні бар’єри.

Міністерство екології та природних ресурсів України вже декілька раз публікувало для обговорення проект нового наказу, однак щоразу його положеннями пропонувалось врегулювати значно ширше коло питань, ніж це передбачено п. 5 постанови Кабінеті Міністрів України від 03.07.1995 року №484, на виконання якої його розроблено. Крім того, ряд запропонованих положень суперечать нормам, які мають вищу юридичну силу, зокрема Кодексу торговельного мореплавства України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (наприклад, щодо затримки суден, щодо підстав звільнення від відповідальності, тощо).

При цьому вкрай важливо, щоб вказаний наказ регулював виключно питання “порядку обчислення розміру відшкодування та сплати збитків”, а не визначав елементи здійснення екологічного контролю суден (перевірку документів, обстеження судна, інструментально-лабораторні вимірювання, тощо), особливості вжиття заходів, направлених на затримання суден, тощо, як це спостерігається в опублікованих проектах.

Сподіваємось, Міністерство екології та природних ресурсів України зацікавлене в охороні навколишнього природного середовища так само як Кабінет Міністрів України та бізнес, та прийме найближчим часом акт, що врахує нові правила перевірок та узгоджуватиметься з діючим законодавством.


21/08/2019

Порядок взаємодії АМПУ та Держекоінспекції оприлюднено

Кабінет Міністрів України оприлюднив на офіційному веб-сайті Порядок взаємодії Адміністрації морських портів України та Державної екологічної інспекції у разі виявлення випадків скидання суднами забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту (постанова від 17 липня 2019 р. № 670)

Нагадуємо, що постанови Уряду набирають чинності з дня їх офіційного опублікування в  газеті «Урядовий кур’єр» або Офіційному віснику України.

На черзі Порядок відбору проб води та проведення їх аналізу, який має визначити місця та порядок взяття проб вод з суден та акваторіі порту, вимоги до обладнання, що використовується під час іх вязяття, методики, що застосовуються при проведенні аналізу тощо. 


26/07/2019

Уряд схвалив порядок взаємодії портової адміністрації та екологів

Сьогодні Урядом було затверджено Порядок взаємодії Адміністрації морських портів України та Державної екологічної інспекції у разі виявлення випадків скидання суднами забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту.

Сподіваємось, це є хорошим знаком, адже вказаний документ є першим із необхідного пакету нормативних актів, які мають бути прийняті задля врегулювання «позанормативної» діяльності екологічних інспекцій в портах.

Не є секретом, що проблема екологічного контролю в портах пов’язана, перш за все, із нормативною неврегульованість процедур такого контролю. Це означає, що представники центрального органу виконавчої влади (екологічної інспекції) при здійсненні такого контролю керуються виключно власним розумінням цього процесу, не маючи жодних нормативних процедур та правил: які підстави для контролю, хто є суб’єктом такого контролю, яка процедура здійснення тощо. Така ситуація є неприпустимою з точки зору взаємодії державних органів з бізнесом.

Необхідність розробки та затвердження Урядом декількох процедурних документів існує протягом тривалого часу. У зв’язку з цим рік тому на площадці Державної регуляторної служби було створено робочу групу за участі представників МІУ, МЕРТ, АМПУ, Морської адміністрації, Мінекології та ДЕІ (які не приймали участі у роботі групи) представників бізнес-спільноти: ЄБА, Американська торговельна палата, ФРТУ, інші профільні об’єднання. У робочій групі також приймає активну участь партнер юридичної фірми AGRECA Марина Шарапа. Мета діяльності цієї робочої групи – розроблення узгоджених проектів нормативних документів, які дадуть змогу встановити правила здійснення екологічною інспекцією перевірок у морських портах.

Сьогодні прийнято перший із них.

Що регламентує вказаний порядок і в чому його необхідність?

Вказаний порядок дає змогу чітко розмежувати сферу відповідальності кожного із учасників даних правовідносин і встановлює чіткий алгоритм дій кожного.

Зокрема: (1) АМПУ, якій передані в користування акваторії морських портів, несе за них відповідальність, моніторить їх стан та контролює скинуті забруднюючі речовини. У разі виявлення забруднення акваторії та з метою підтвердження цього факту, АМПУ викликає (2) екологічну інспекцію для відбору проб в місці забруднення. І лише після лабораторного підтвердження факту забруднення та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що це забруднення відбулось із судна – екологічна інспекція спільно з (3) представниками Морської адміністрації має право піднятись на борт судна з метою взяття проб.

Чіткий алгоритм дій кожного із учасників дозволить виключити можливі зловживання кожного із них та позбавить екологічну інспекцію можливості здійснювати безпідставні перевірки суден у випадках коли забруднення акваторіях встановлювалось «на око». Забруднення повинно бути підтверджено лабораторним способом.

Більше того, наразі робоча група працює над проектом Порядку відбору проб води та проведення їх аналізу, який буде завершено найближчим часом. До прийняття вказаного Порядку продовжує діяти заборона на проведення перевірок, накладена Постановою КМУ «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» від 27.03.2019 року №367.


17/07/2019

Круглий стіл «Розвиток портової галузі»

Партнери AGRECA Андрій Підгайний та Марина Шарапа в рамках Українського портового форуму прийняли участь в Круглому столі «Розвиток портової галузі», який було організовано Європейською Бізнес Асоціацією в Україні. Ключові питання – впровадження в українських портах моделі адміністрування Landlord Port та проблеми здійснення екологічного контролю.

Існуюча система управління портами є предметом дискусій не лише на рівні експертів. Серед очікуваних результатів проекту Стратегії розвитку морських портів до 2038 року прямо передбачається запровадження в Україні Landlord Port моделі. В свою чергу наведена тематика лягла в основу Проекту технічної допомоги з реформування портового сектору України, що наразі реалізується Світовим Банком. В межах цього проекту Андрій Підгайний залучений у якості юридичного консультанта.

Питання екологічного контролю вже не один рік є предметом жорстких дискусій та судових справ. Наразі, в рамках Круглого столу були обговорені питання нормативного регулювання діяльності екологічної інспекції в портах. Зокрема, Марина Шарапа, яка є членом робочої групи при Державній регуляторній службі України з питань розробки низки підзаконних актів з наведеної проблеми, доповіла про поточний стан справ та звернула увагу присутніх на ризики, що містяться в нових ініціативах екологічної інспекції.


03/06/2019

Принципи та межі державного регулювання залізничного транспорту

20 травня відбулась презентація досліджень, проведених експертами Світового банку, щодо реформування залізничного транспорту України, зокрема, в частині відкриття ринку тяги.

В рамках обговорення, яке відбулось за участі представників Укрзалізниці, Міністерства інфраструктури, Офісу підтримки реформ Мініфраструктури, ЄБА, дискусійними стали питання принципів та меж державного регулювання ринку залізничних перевезень. Створення регулятора є однією із умов відкриття ринку залізничних перевезень. При цьому, і на цьому наголошують експерти Світового банку, мова йде не лише про формальне створення такого органу, а про повне нормативне забезпечення його функціоналу. Питання про те, чи має ці функції виконувати центральний орган виконавчої влади (в даному випадку Державне агентство залізничного транспорту) чи повинен бути створений незалежний регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту — НКРТ) і які мають бути межі державного регулювання стало предметом обговорення учасників зустрічі.

Наразі, законопроект № 9512 «Про залізничний транспорт України» передбачає існування двох регуляторів, як центрального органу виконавчої влади, так і НКРТ. При цьому, до повноважень НКРТ віднесено лише дві опції: державне регулювання тарифів на послуг и доступу до інфраструктури загального користування, яке здійснюється шляхом затвердження Методики та погодження інвестиційних програм Укрзалізниці.

Де-факто, в частині державного регулювання тарифів на доступ до інфраструктури, функція НКРТ полягає виключно у затвердженні Методики, на підставі якої природний монополіст встановлюватиме тарифи. Така позиція викликає неоднозначну реакцію ринку. Очевидно, що запропонований законопроектом алгоритм державного регулювання не є досконалим та потребує перегляду.


24/05/2019

Проект Закону «Про залізничний транспорт» буде розглянуто на сесії Верховної Ради

24 квітня 2019 року відбулося засідання профільного Комітету Верховної Ради України з питань транспорту, на якому було прийнято рішення про винесення на сесійний розгляд парламенту проекту Закону про залізничний транспорт» № 9512. Нагадаємо, що новий проект Закону «Про залізничний транспорт України» опубліковано на сайті Верховної Ради України 30 січня 2019 року.

У порівнянні із попереднім проектом Закону «Про залізничний транспорт України», який було відхилено і знято з розгляду, проект Закону № 9512 значно доопрацьований, однак і до його змісту є ряд суттєвих зауважень. Зокрема, ряд консультацій, які були проведені за ініціативою Комітету із представниками бізнес-спільноти свідчать про наявність декількох принципових моментів, на яких наполягає бізнес та які, на жаль, на даному етапі так і не були враховані Комітетом.

Мова йде про повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (НКРТ) та принципи державного регулювання тарифів. Наразі, законопроект звужує повноваження НКРТ виключно до затвердження методики формування тарифів, залишаючи процес формування та встановлення тарифів на вирішення Укрзалізниці. При такому підході НКРТ виглядає «квазі регулятором», який не має реальних важелів впливу.

Такий підхід виглядає сумнівним та викликає чисельні дискусії, враховуючи, що Укрзалізниця є природнім монополістом у сфері користування залізничною інфраструктурою, а також, на даному етапі, монополістом у суміжній сфері – перевезеннях пасажирів та вантажів. Встановлення та зміна тарифів безпосередньо Укрзалізницею на підставі затвердженої методики може свідчити про відсутність належного державного регулювання в розумінні Закону України «Про ціни та ціноутворення», а також про невідповідність деяких положень законопроекту нормам Закону України «Про природні монополії».

Сподіваємось, що вказані положення, які є вкрай чутливими для ринку, все ж таки будуть доопрацьовані та враховані. З більш детальним аналізом нового проекту Закону можна ознайомитися за посиланням.


25/04/2019

Уряд врегулював питання контролю баластних вод

Сьогодні, 27 березня, Кабінетом Міністрів України вирішено питання контролю баластних вод, що скидаються із суден в портах України. Згідно оприлюдненої інформації, Уряд привів процедури здійснення екологічного контролю скидання вод, які містять забруднюючі речовини, під час перебування суден у внутрішніх морських водах чи територіальному морі, у відповідність до вимог Митного кодексу України (виключення контролю баластних вод).

Нагадаємо, що на сьогоднішній день відсутнє нормативно-правове регулювання даних питань, що призводить до безпідставних затримок суден, значних фінансових збитків та завдає непоправної шкоди репутації України.

Так, вже декілька років поспіль на стадії розробки знаходиться нормативно-правові акти, які повинні врегулювати вказані питання, зокрема:

  • Порядок проведення перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу;
  • Порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України.

У вересні 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» № 2530-VIII від 06.09.2018 року. Закон, поміж іншим, запроваджує новий алгоритм виявлення забруднень в межах акваторій портів. Внесеними змінами розширено функції Адміністрації морських портів України під час забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та участі у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту. Поряд з цим скасовано таке повноваження Державної екологічної інспекції України як «здійснення екологічного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», яке полягало у перевірці судна, суднових документів, тощо. Для забезпечення збереження належного стану акваторій портів та притягнення винних осіб до відповідальності, Законом передбачено прийняття Кабінетом Міністрів України Порядку взаємодії Адміністрації морських портів та Державної екологічної інспекції України у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту.

Враховуючи вищевикладене, бізнес-спільнота зверталась до Уряду з проханням:

  • привести нормативно-правові акти, що визначають повноваження Держекоінспекції, у відповідність до норм чинного законодавства;
  • встановити так званий «мораторій» на здійснення контролю вод, що скидаються із суден, до затвердження відповідних процедур та правил на нормативному рівні;
  • виключити з переліку вод, що підлягають контролю, ізольований баласт;
  • переглянути перелік заборонених до скидання з суден речовин та встановити нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин, скид яких дозволено у внутрішніх морських водах та територіальному морі України;
  • передбачити, що факт погіршення якості води в районі ймовірного скиду встановлюється шляхом порівняння показників якості води, відібраної в районі ймовірного скиду, з фоновими показниками якості води, тощо.

На жаль, текст прийнятої постанови Кабінету Міністрів України не опубліковано, однак маємо надію, що її положення направлені на вирішення перелічених проблем.


27/03/2019

 

Розпочато підготовку законопроекту про концесії до другого читання

20 березня 2019 відбулося засідання Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України, на якому були розглянуті поправки, внесені депутатами в процесі підготовки законопроекту до другого читання.

Одним із найбільш дискусійних питань стало регулювання земельних правовідносин. Варто зазначити, що законопроектом, прийнятому в першому читанні, втілюється концепція реалізації концесійного проекту на вже сформованих і оформлених земельних ділянках. Такий підхід значною мірою спрощує реалізацію концесійних проектів у порівнянні із діючою редакцією закону, оскільки значно скорочує перехідний період (від укладення договору концесії до початку реалізації будівельного проекту).

Однак, окремі поправки, запропоновані до другого читання, свідчать про намагання повернутися до існуючої на сьогоднішній день концепції, яка передбачає початок  землевпорядкувальних робіт вже після укладення договору. За таких обставин депутатами було прийнято рішення доопрацювати вказане питання до наступного засідання комітету. При цьому голова комітету пан Андрій Іванчук наголосив на тому, що задекларований принцип формування земельних ділянок в процесі підготовки концесійного конкурсу має бути збережений у законопроекті.

Також було детально проаналізоване питання можливості використання концесіонером майнових прав, що витікають з концесійного договору. Погоджуючись з тим, що концесіонер повинен бути наділений таким правом, предметом дискусії стало питання про передачу майнових прав в іпотеку або заставу. Остаточне рішення було відкладено до наступного засідання.

Варто зазначити, що з боку Американської торговельної палати в України та Европейської бізнес асоціації також було надано низку істотних пропозицій, зокрема, щодо критеріїв попереднього відбору претендентів, питань, пов’язаних з проведенням оцінки впливу на довкілля тощо. Наразі, вказані пропозиції не стали предметом обговорення членами комітету. Залишається сподіватись, що вони будуть обговорені депутатами на наступному засіданні комітету, яке заплановано на квітень 2019 року.

В межах моніторингу законодавства з державно-приватного партнерства в засіданні комітету прийняла участь партнер юридичної фірми AGRECA Марина Шарапа.


21/03/2019